Методика вивчення біорізноманіття
Для творчого інтелектуального, духовного, фізичного розвитку дітей у вільний від навчання час, задоволення їх потреб сформовано мережу гуртків:
ï еколого-натуралістичного напрямку: юні квітникарі, овочівники, садівники, юні друзі природи, знавці лікарських рослин, основи екологічних знань;
ï туристсько-краєзнавчого напрямку: географо-краєзнавчий туризм;
ï художньо-естетичний напрямок: бісероплетіння, паперопластика, художнє випилювання, фітодизайн, орігамі.
Усього в дитячому парку в 40 гуртках навчається 600 вихованців з Козови та сільських шкіл. Навчально-виховну та масово-натуралістичну діяльність учнів здійснюють 15 педагогічних працівників (майже половина з яких працює у сільських школах), які тісно співпрацюють із вчителями, вихователями, батьками учнів. Усі керівники гуртків мають вищу педагогічну освіту (один з них є народним майстром), значний педагогічний досвід роботи з дітьми в умовах позашкільного закладу. Як підсумок навчання в гуртках, є участь вихованців у районних, обласних, всеукраїнських конкурсах, змаганнях, акціях. Так, вихованці дитячого парку є постійними переможцями районної виставки-конкурсу «Замість ялинки – зимовий букет», «Новорічно-різдвяний подарунок», призерами й переможцями обласного етапу конкурсу. Їхні роботи демонструвалися на виставці в НЕНЦ учнівської молоді в м. Києві. Активно працює екологічний загін «Знай! Люби! Бережи!», учасники якого беруть участь у різноманітних природоохоронних акціях: «Первоцвіти Тернопілля», «Посади калину», «В об'єктиві натураліста» та інших.
Учні шкіл охоче відвідують туристсько-краєзнавчі гуртки, беруть участь у районних туристичних змаганнях, в обласних геолого-географічних змаганнях учнівської молоді. На базі цих гуртків сформовано пошуковий загін, який працює за завданнями Всеукраїнської учнівської експедиції «Моя Батьківщина – Україна».
Цікаво і змістовно проходять заняття в гуртках художньо-естетичного напрямку. На них гуртківці ознайомлюються з народними традиціями, навчаються мистецтву бісероплетіння, паперопластики, соломоплетіння. Ляльковий театр дитячого парку був учасником обласного конкурсу лялькових театрів «Овації».
За вагомий внесок у розвиток еколого-натуралістичної освіти, сумлінну працю та високі досягнення в удосконаленні процесу навчання та виховання учнівської молоді колектив закладу нагороджений Грамотою Національного еколого-натуралістичного центру.
Проблема збереження біорізноманіття.
На зламі епох, на початку ІІІ-го тисячоліття, людство почало усвідомлювати, що воно існує на маленькій планеті, існує завдяки тоненькій плівці життя – біосфері, і що власне його існування залежить від цієї тоненької плівки. Окрім того, прийшло розуміння, що в процесі становлення людської цивілізації біосфера зазнала значних змін, і що подальше її руйнування загрожує існуванню сучасного суспільства. Щоб запобігти таким змінам були розроблені міжнародні правові документи – конвенції (Конвенція про біорізноманіття, Конвенція про збереження дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі, Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин) та угоди, і започатковано їх впровадження. Україна як член міжнародної спільноти підписала та ратифікувала низку міжнародних природоохоронних конвенцій, тим самим зобов’язуючись піклуватись про живу природу, зберігати та охороняти її біорізноманіття.
Біорізноманіття – це все різноманіття форм життя на Землі, мільйонів видів рослин, тварин, мікроорганізмів з їх наборами генів, складні екосистеми, що утворюють власне живу природу.
Сьогодні ні в кого не викликає сумніву той факт, що проблема збереження живої природи пов’язана з проблемою біорізноманіття. І тут досить щільно переплелись інтереси, здавалось би, різних предметно-галузевих напрямків – біологічних, соціальних, економічних, психологічних, освітніх, юридичних та інших, що без сумніву є похідною від різноманіття форм та цілей практичної діяльності людини.
Біоресурси Землі є життєво необхідними для економічного та соціального розвитку людства, тому все більше визнається той факт, що біорізноманіття є світовим надбанням величезної цінності, а для України її національним багатством, для теперішнього та майбутніх поколінь. В той же час, загроза існуванню видів та екосистем ще ніколи в історії людства не була такою великою, як зараз: зникнення видів, викликане діяльністю людини, продовжується катастрофічними темпами.
Одним з головних і найдієвіших методів збереження біорізноманіття є створення природоохоронних територій. Саме вони забезпечують умови, необхідні для зменшення шкідливого антропогенного впливу. Чітка класифікація охоронних природніх об’єктів у світі відсутня. Поділ на категорії охорони природніх об’єктів та територій розроблений у Законі України «Про природо-заповідний фонд України» (1992р.). Ці об’єкти поділені на природні на: біосферні заповідники, національні парки, заказники, заповідні урочища, пам’ятки природи, ботанічні сади, дендропарки, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.
Мережа природно заповідного фонду Козівського району включає:
Заказники загальнодержавного значення;
· заказники місцевого значення;
· пам’ятки природи місцевого значення
· дендрологічний парк місцевого значення «Лісова пісня»
Більш конкретна інформація про дані об’єкти подана в додатку 1.
Методика організації діяльності учнів з вивчення та збереження біорізноманіття в умовах дитячого парку «Лісова пісня».
З метою широкого залучення гуртківців та учнів шкіл району до роботи щодо вивчення та збереження біорізноманіття, формування екологічної свідомості, активної життєвої позиції, вміння сприймати себе невід’ємною частинкою природи, педагогічні працівники дитячого парку «Лісова пісня» використовують природну базу дендрологічного парку місцевого значення «Лісова пісня», який має понад 50-річну історію.
У дендропарку організовано навчально-пізнавальну екологічну стежку «Знай! Люби! Бережи!» (Додаток 2). Тут учні шкіл та гуртківці закладу вивчають природу рідного краю, ознайомлюються з різноманітними об’єктами та явищами природи, вчаться визначати види дере, кущів, трав’янистих рослин (на території парку зростає понад 150 видів дерев та кущів), проводять різноманітні фенологічні спостереження, дослідницьку та практичну природоохоронну роботи, спостерігають за тваринами і птахами, вчаться слухати природу, виявляти джерела згубної дії на природу та проводити заходи щодо їх усунення.
Екологічно-пізнавальна стежка проходить по території Козівської ЗОШ І-ІІІ ст. №2 (100 м) та території дендрологічного парку «Лісова пісня» (700 м). На території встановлені інформаційні та охоронні знаки. На маршруті екологічної стежки налічується 14 зупинок, з них: 3 на території школи і 11 на території дендропарку.
Основні зупинки: зупинка 1 – наша рідна школа; зупинка 2 – галерея кімнатних рослин; зупинка 3 – автомобільна дорога; зупинка 4 – люди, оберігайте природу!; зупинка 5 – квітковий фонтан; зупинка 6 – куточок Мирослави; зупинка 7 – альпійська гірка; зупинка 8 – королеви парків – магнолії; зупинка 9 – фруктовий сад; зупинка 10 – могутні буки; зупинка 11 – галявина нарцисів; зупинка 12 – туєва алея; зупинка 13 – грот Діани; зупинка 14 – тис ягідний.
Основними напрямами діяльності на екологічній стежці є:
- навчальна робота: організація екскурсій для учнів шкіл, вчителів, навчальних занять, збір природного матеріалу для використання на уроках трудового навчання, образотворчого мистецтва, виконання практичних та лабораторних робіт;
- позакласна робота: екскурсії для учнів шкіл, вчителів району, відвідувачів дендропарку, проведення гурткових занять, збір природного матеріалу для практичних занять на гуртках, для участі в осінніх та зимових виставках-конкурсах;
- практична природоохоронна робота: участь в природоохоронних акціях, висаджування дерев, кущів, квіткових рослин, очищення території від побутового сміття.
Особливістю екологічної стежки Козівського дендропарку є її невелика протяжність і велика насиченість видовими об’єктами, в тому числі малими архітектурними формами: грот Діани, скелі Перелесника, підземелля Персефони.
Оскільки видовий склад дендропарку налічує понад 150 вид дерев та кущів, тому є можливість вивчати як поширені рослини нашої місцевості, так і рослини-екзоти, в тому числі рослини занесені в Червону книгу України та Міжнародну Червону книгу (тис ягідний, гінкго дволопатеве, яблуня Недзвецького, берека подільська, ліщина ведмежа).
Найкращий час для проведення екскурсій та навчальних занять з метою вивчення біорізноманіття рослинного світу – це весняно-літній період. У весняну пору масово цвітуть первоцвіти: пшінка весняна, ряст порожнистий, медунка темна, купина запашна, конвалія звичайна, анемона дібровна та жовтецева, зірочки жовті. Зростають і червонокнижні види: підсніжник звичайний, горицвіт весняний, сон-трава, білоцвіт весняний.
Знайомство з рослинами поєднується із вивченням народознавчого матеріалу (використання рослин нашими предками в побуті, народних традиціях), фольклорного (пісні, казки, легенди про рослин та тварин).
Інформацію на практичні заняття керівники гуртків підбирають так, щоб вона була цінна, корисна і повчальна і не перенасичувала увагу дітей.
Під час екскурсій і занять використовують хвилини відпочинку та тиші, щоб діти могли вільно споглядати природу, послухати спів птахів, шелест листя.
Оскільки стежка розміщена поблизу школи, її активно використовують вчителі-предметники для проведення навчальних занять, екскурсій. Цікаві уроки образотворчого мистецтва на природі.
Робота на екологічній стежці з метою вивчення біорізноманіття відбувається за різними напрямами: навчальні заняття, гурткові заняття, екскурсі, практичні роботи та ін. Найбільш продуктивним є екскурсійний напрямок. Під час екскурсій керівники гуртків разом з вихованцями проводять фенологічні спостереження, дослідницьку, природоохоронну роботу, оздоровчу, ігрову діяльність. До проведення екскурсій педагоги готуються ретельно і творчо: проходять екскурсійний маршрут, визначають необхідні видові об’єкти, на які варто звернути особливу увагу, форму звітності для гуртківців по результатах проведення екскурсій з метою вивчення рівня засвоєних знань (написання коротеньких звітів, виконання малюнків про побачене під час екскурсій, виготовлення аплікацій та поробок з природного матеріалу, відгадування загадок, ребусів, внесення власних пропозицій щодо покращення екологічного стану парку).
Проводяться інструктажі, визначаються правила поведінки під час екскурсій та завдання для роботи. Зміст екскурсій на екологічній стежці різноманітний (залежно від об’єктів, які вивчаються, пори року), його керівники гуртків визначають у вересні під час планування навчально-виховної роботи з гуртківцями. Визначаються теми екскурсій, участь в екологічних конкурсах, виставках, акціях.
Щороку наші вихованці беруть активну участь у таких конкурсах, виставках, акціях: обласна виставка-конкурс «Замість ялинки зимовий букет»; екологічному конкурсі «Першоцвіти Тернопілля»; Всеукраїнських: «Новорічна композиція», «Український сувенір», «Годівничка», «Зоологічна галерея», «В об’єктиві натураліста», «Земля – наш спільний дім»; в Міжнародному екологічному конкурсі.
Під час підготовки до даних конкурсів та участі в них, гуртківці знайомляться з різноманітністю рослинного та тваринного світу в різних його аспектах: пізнавальний, охорона природи, використання природного матеріалу для творчості, використання лікарських рослин в побуті, охорона здоров’я, флористика.
Участь в трудових акціях дає можливість усвідомити необхідність охорони навколишнього природного середовища, вивчення біорізноманіття.
Крім екскурсій педагоги нашого закладу використовують такі форми екологічного навчання та виховання як: екологічні ігри, експедиції, усні журнали, еколого-туристичні походи (педагоги, що ведуть туристичні гуртки).
Цікава форма роботи з вихованцями, яку використовують працівники закладу є підготовка та постановка екологічних казок.
Щороку вихованці нашого закладу беруть участь в туристсько-краєзнавчому екологічному «Посади калину». На території дендропарку вони вивчають та вирощують декоративні дерева та кущі з метою подальшого озеленення території школи, населеного пункту.
